Новини
Віримо в нашу перемогу, в наших воїнів, в силу нашого духу! Нехай наша батьківщина цвіте і розвивається.
Ми українці - і пишаємося цим!
Нехай небо над головою буде завжди ясним і блакитним! Нехай прапор України гордо в'ється на вітрі і наповнює душу патріотизмом і прагненням до світлого майбутнього.
28 липня Україна відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року No 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення.
День Української Державності в Україні нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна існувала як незалежна, демократична держава.
Цай день нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими традиціями. Захисники нашої державності є нащадками воїнів- русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність Української держави, доводять, що українці – народ-військо.
Український інститут національної пам'яті розробив тематичні інформаційні матеріали, які розкривають тяглість і спадкоємність державотворчих традицій України від Русі до сьогодення.
28 червня виповнилося 27 років з дня ухвалення Основного Закону, який є гарантом прав та свобод українців, та який визначає шлях української Держави.
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Це також стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Наразі Україна великою ціною виборює та захищає саме ці цінності демократичного та правового суспільства. Бажаємо всім міцного здоров’я і скорішої Перемоги та Миру!
З днем Конституції України!
Ось ви і закінчили навчання в 9 класі нашої гімназії. Ці роки були сповнені цікавих учнівських турбот, надій, сподівань і розчарувань, великих перемог і окремих невдач. У школі у вас все було вперше: перші вчителі, перші значні досягнення, нові друзі, перше кохання.
Шановні випускники 9 класу! Будьте вдячні вашим вчителям за любов, турботу, знання та добрі поради, а вашим батькам – за усіляку підтримку, всебічну допомогу та розуміння.
Щасливої та щедрої долі у житті, у досягненні, мети, дорогі випускники! Щиро бажаємо усім міцного здоров’я, успіхів, гармонії та благополуччя. Будьте гідними поваги людей і радуйте батьків та наставників своїми досягненнями.
Дорогі випускники! Сердечно вітаємо вас з довгоочікуваним святом отримання свідоцтва про базову загальну середню освіту.
Бажаємо кожному з вас впевненості у собі, у своїх силах, непохитної віри в свій успіх, у свою велику мету, в свою щасливу долю в перемогу України.
Злагоди вам, миру та добробуту.
Хай вам завжди щастить!
14 червня 2023 року в Борщівській гімназії відбувся щорічний звіт директорки закладу освіти КОВАЛЬЧУК Н.В. На захід завітали педагоги та працівники гімназії, секретар Малолюбашанської сільської ради Тетяна Михайлівна Алексійчук, начальник відділу освіти, молоді і спорту Іван Володимирович Степанюк, депутати сільської ради, члени виконавчого комітету, представники батьківського комітету та громадськості. Наталія Вікторівна у доповіді проаналізувала особливості організації освітнього процесу в умовах дії правового режиму воєнного стану, закцентувала увагу присутніх на підсумках роботи педколективу, досягненнях здобувачів освіти, виконанні пунктів Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, подякувала всім за співпрацю та підтримку, окреслила плани та перспективи на наступний навчальний рік. За рішенням присутніх діяльність директора отримала схвальні відгуки та позитивну оцінку.
З метою підготовки педагогічних працівників до роботи в умовах реалізації нового Державного стандарту базової середньої освіти інститутом заплановано проведення серії навчальних заходів для вчителів, які у 2023-2024 навчальному році навчатимуть учнів 5–6 класів.
Щиро дякуємо Благодійному фонду імені Віри Грицин - Алексійчук та Владиці Венедикту за можливість оздоровити влітку учнів Борщівської гімназії в Карпатах, за стипендії для випускників та соціально незахищеним дітям. Міцного Вам здоров'я!!! Нехай Ваші добрі справи в цей складний для всіх час будуть надією на швидку перемогу. Окрема подяка депутату, секретарю Малолюбашанської сільської ради Тетяні Алексійчук за підтримку, розуміння та позитивні емоції.
За даними Офісу Генерального прокурора України, на 4 червня 2023 року щонайменше 1490 дітей постраждало в нашій країні через повномасштабну війну. Ювенальні прокурори підрахували, що загинуло 485 дітей та понад тисячу отримали поранення. Ці дані не остаточні, оскільки правоохоронні органи не мають доступу до всіх територій через активні бойові дії, окупацію тощо.
Не менше вражає кількість українських дітей, депортованих російськими окупантами. За даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, таких дітей може бути близько 150 тисяч. Національне інформаційне бюро верифікувало імена 19501 дитини.
Згідно з національним і міжнародним правом такі дії РФ є незаконними. Адже, щоб іноземець міг усиновити дитину, яка є громадянином України, держава має дати на це згоду. Годі й говорити, що Україна такої згоди не давала. Парламентська асамблея Ради Європи на весняній сесії 2023 року визнала злочином геноциду депортацію українських дітей до Росії. РФ намагається прикрити свої дії ширмою «евакуації», «вивезення на необхідне лікування», «надання захисту і порятунку».
Але правда така – часто без дозволу батьків чи законних опікунів неповнолітніх депортують на територію Росії, у тимчасово окуповані райони Донецької і Луганської областей, в Крим. Ще навесні 2022 року в РФ максимально спростили законодавство щодо набуття російського громадянства українськими сиротами та позбавленими батьківського піклування, а також полегшили процедуру усиновлення українських дітей росіянами.
Подібні практики не нові. У нацистській Німеччині діяла організація «Лебенсборн» (з німецької «джерело життя»). Спершу це був притулок для німецьких дітей та одиноких матерів, але з наростанням Другої світової війни повноваження організації суттєво розширили. Однією з ключових функцій стало викрадення дітей з окупованих територій, подальша германізація та передача на усиновлення в німецькі родини. Всі хлопчики та дівчатка проходили «відбір» на відповідність «арійській расі». Тих, хто не відповідав «стандартам», відправляли у концтабори або вбивали.
Історики підрахували, що таким чином до Німеччини вивезли щонайменше 250 тисяч дітей. Лише 30 тисяч із них вдалося повернути додому.
Сучасна Росія не тільки викрадає українських дітей тисячами, а, як і нацистська Німеччина, намагається змінити їхню ідентичність. Діти, яких вдалося повернути, свідчать, що їм забороняли говорити українською, змушували співати гімн РФ та інші російські патріотичні пісні, примушували працювати, принижували за національною ознакою, здійснювали психологічний тиск, зорема говорили, що від них відмовилися батьки тощо. За непокору жорстоко карали.
Українська влада та неурядові організації працюють над поверненням дітей. Держава звернулася по допомогу до низки міжнародних організацій: ООН, ОБСЄ, Міжнародного Товариства Червоного Хреста, Глобального Альянсу національних інституцій з прав людини. Але, попри всі зусилля, процес йде дуже і дуже складно. Поки що вдалося повернути лише 371 дитину.
Тим часом Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента Росії Владіміра Путіна та уповноваженої президента РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнного злочину незаконної депортації та переміщення дітей з окупованих районів України до Російської Федерації, що відбувалось щонайменше з 24 лютого 2022 року.
#воєннізлочини
#WarCrimes
День захисту дітей – міжнародне свято, яке покликане привернути увагу громадськості до проблем дітей. В Україні День захисту дітей щорічно святкують 1 червня за Указом Президента № 568/98 від 30 травня 1998 року.
Діти – це найголовніша радість у нашому житті! Їхня щирість і життєлюбність дарує нам радість, тепло та надію!
Бажаємо, щоб кожна дитина в нашій країні була щаслива, захищена й зростала під мирним небом України!
В рамках свята на подвір’ї гімназії для учнів молодших класів, було проведено спортивну гру «Веселі старти», музичну руханку від учениць 5-го класу, та конкурс малюнку на асфальті «Моя найзаповітніша мрія».
Найбільшою мрією та бажанням дітей є МИР на нашій Україні !
Як одна прекрасна мить пролетіли роки навчання в початковій школі. Чотири роки минуло з того часу, як діти вперше несміливо переступили шкільний поріг. За цей час школа стала для них рідною домівкою. Наші чотирикласними подорослішали, отримали ґрунтовні знання і своїми успіхами у навчанні довели, що готові стати п'ятикласниками.
23 травня відзначають свято на честь українських борців за свободу і незалежність - День Героїв.
Починаючи з 1992 року свято ставало все більш популярним. У День Героїв вітають усіх, хто з ризиком для життя боровся за українську незалежність, а також віддають шану загиблим. Дата присвячена всім українським воїнам-ицарям Київської Русі, козакам часів Гетьманщини, повстанцям, Українським Січовим Стрільцям та воїнам армій УНР та УПА, а тепер ще воїнам АТО та російсько-української війни.
День Героїв, це свято величі духу українських вояків – борців за волю України і є символом незборимості Української Нації. Ми даруємо щиру вдячність та пошану тим, хто без вагань поклав своє щире синівське серце до ніг Матері-України, чий героїчний чин став прикладом для майбутніх поколінь.
Здавна в народі існує приказка, що краса врятує світ. Але кожен, напевно, погодиться, що добро краще краси. Адже у внутрішньому світі людини доброта — це сонце. Бо поряд з добрими людьми навіть сірі будні стають більш веселковими.
І краще всього, коли ти робиш добру справу і не чекаєш нічого взамін. Саме під таким гаслом творили добро учасники освітнього процесу Борщівської гімназії. 18 травня, у День Вишиванки, на території навчального закладу відбувся благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ. Усі мали змогу долучитись до ярмарку: провести корисно час, скуштувати смаколики, повболівати за улюблену футбольну команду. Захід проходив у форматі продажу солодощів, випічки, українських страв , кімнатних та декоративних рослин. Також був організований благодійний концерт.
Патріотичний настрій відвідувачам дарували учасники вокального гуртка та школярі гімназії, захоплюючи талановитим виконанням сучасних українських патріотичних пісень.
Цікавими формами роботи були велозабіг та футбольний турнір, ініційовані Малолюбашанською гімназією. Посмакувати смаколиками і долучитися до внесення коштів у благодійну скарбницю прибули також жителі села та представники сільської ради.
Щиро дякуємо ЗСУ за можливість провести благодійний ярмарок та всім, хто долучилися до його проведення.
Спільними зусиллями було зібрано 19300 гривень, які будуть спрямовані на підтримку ЗСУ.
Вдячні всім за підтримку!
Разом ми переможемо!
Щорічно 18 травня в Україні вшановують пам’ять близько 200 тисяч кримських татар, яких радянська влада примусово вивезла з Криму в 1944 році. Головна хвиля депортацій відбулася 18–20 травня 1944 року. Офіційно радянська влада обґрунтувала свої дії звинуваченням всього кримськотатарського народу у державній зраді та співпраці з нацистами. Внаслідок насильницької депортації кримські татари втратили дім, батьківщину, рідних, а багато хто – і життя.
У місцях депортації, а це насамперед степові райони Центральної Азії, кримські татари жили без елементарних засобів для існування. Депортовані будували життя з нуля, обживаючи землянки, господарські приміщення.
Проте навіть у жахливих умовах спецпоселень кримські татари намагалися зберегти національну ідентичність та культуру. Зокрема, через приготування страв зі своєї традиційної кухні.
Через те, що значна кількість кримських татар жили на засланні в Узбекистані, їхня національна кухня зазнала впливу узбецької. Тому сьогодні серед кримськотатарських страв можна побачити плов, долму чи манти. Однак, янтик та чіберек (чебурек) завжди залишалися головними кримськотатарськими стравами. Янтик – це пиріжок із прісного тіста з баранячим фаршем та прянощами, який смажать без додавання олії, а чіберек (чебурек) – пиріжок із прісного тіста з баранячим фаршем та прянощами, який обсмажують в олії.
Кримський татарин Ерфан Кудусов розповів, що приготування його бабусею кримськотатарських страв на засланні завжди викликало у старшого покоління сльози та спогади про втрачену батьківщину.
Поки злочинно депортовані кримські татари намагалися зберегти культурну ідентичність, радянська влада в Криму нищила те, що містило памʼять про корінний народ півострова. Перейменовувала кримськотатарські назви міст і сіл на «більш звичні» для російської мови. Знищувала старовинні кримськотатарські цвинтарі, перетворюючи їх у сільськогосподарські угіддя. Занедбувала культурні та архітектурні пам’ятки, пов’язані з кримськими татарами.
Намагання стерти національну пам’ять кримських татар торкнулося навіть кухні. Сестра лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва Диляра Сеітвелієва згадувала, що радянська влада забороняла використовувати вивіску «Чебуреки», замінюючи її на «Южные пирожки».
Заборона кримським татарам повертатися на батьківщину діяла до 1989 року. А по-справжньому їхнє повернення стало можливим лише після відновлення Україною незалежності в 1991 році.
У 2015 році Верховна Рада України визнала депортації 1944 року актом геноциду кримськотатарського народу, який скоїв комуністичний режим.
А в 2022 році практику та культурний контекст приготування традиційних кримськотатарських страв – янтика й чіберека було внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Зануритися в культуру кримськотатарського народу може допомогти проєкт «Крим. Інший погляд». Це серія виставок, які до Дня памʼяті жертв геноциду кримських татар з ініціативи Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим відбудуться у культурних просторах у Києві, Дніпрі, Львові, Чернігові, Кмитові. Перелік локацій та графік подій можна переглянути на сайті Представництва: https://ppu.gov.ua/.../zaiava-predstavnytstva-shchodo.../
Спогади кримських татар, наведені в цьому дописі, взяті з дослідження «Кухня терору. Як збудувати імперію ножем, ополоником та виделкою» Вітольда Шабловського, український переклад якого вийшов друком у Видавництві Старого Лева.
#кримськітатари
#депортація
#геноцид
15 травня святкується Міжнародний день сім'ї. Свято було започатковано ООН для вшанування та підтримки родинних цінностей, а також для пропагування здорових та гармонійних стосунків між батьками та дітьми, чоловіком та дружиною й іншими членами родини.
Сім'я – це основа суспільства. Як велика будівля, зведена з мільйонів цеглинок, так і держава складається з мільйонів сімей. Сила та міць держави залежить від єдності та благополуччя кожної родини. В сім’ї люди люблять, незважаючи на труднощі, намагаються почути, поважати один одного, вчаться пробачати, адже тільки родинне тепло здатне надати людині впевненості, сил та наснаги.
З нагоди цього свята оголошено фото-флешмоб під назвою «Моя сім‘я - найкраща!»
Умови:
▪️в коментарях під цим дописом поділіться світлинами зі своєю сім’єю.
Найперше слово, яке пестить слух до кінця життя. Найніжніші й дбайливі руки. Найдобріше і чуйне серце. У День матері, бажаємо вам, матусі, справжнього щастя, довгих років життя, відмінного, міцного здоров'я, розуміння і відданості в сім'ї. Нехай по ваших щоках ніколи не біжать сльози, а в грудях горить гордість за своїх дітей.
9 травня в Україні відзначається День Європи. В цей день європейці вшановують загальні цінності: свободу, демократію, незалежність, рівність. А ми виборюємо право України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.
І з метою ознайомлення дітей з країнами Європи, їх особливостями, досягненнями, традиціями, можливістю України долучитися до європейських цінностей, у закладі освіти був проведений онлайн квест «Я громадянин України - європейської держави», а з молодшими школярами організований майстер клас з виготовлення та складання пазлів «My heart with Ukrainе”.
Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР.
Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ.
З 2014 року символом памʼяті про Другу світову війну в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.
НІКОЛИ ЗНОВУ!